70002, вул. Бочарова, будинок 11, місто Вільнянськ, Запорізька область
телефон: (06143)4-10-76; (06143)4-14-05

Вівторок, 24.10.2017, 13:19
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Скоро

ДО ПОЧАТКУ КАНІКУЛ ЗАЛИШИЛОСЯ:
Меню сайту
Наше життя
Атестація вчителів [43]
Конкурси [29]
Заходи [558]
Олімпіади [37]
Вітаємо! [115]
ЗНО [21]
Увага! [46]
Рік безпеки в Інтернеті [3]
Документи МОН України [1]
Інтершкола [1]
Опитування [1]
Методична робота [61]
Оголошення [7]
Профорієнтаційна робота [14]
Цивільний захист [4]
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту








 Учням

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ХВИЛЮВАННЯМ І ТРИВОГОЮ ДИТИНИ

Часто, коли діти зіштовхуються з обставинами, на які вони не в силах вплинути або які здаються їм незрозумілими, у них виникають тривога й відчуття невпевненості у своїй безпеці.

З одного боку, такі почуття є не тільки нормальними, а й необхідними, оскільки робота з різними видами тривоги може підготувати дітей і навчити справлятися зі складними життєвими ситуаціями.

З іншого боку, деякі діти наділені підвищеною чутливістю та сприйнятливістю, що робить їх більш уразливими для тривожного стану, що виникає із цілком природних причин, не пов'язаних із психологічними порушеннями.

Якщо дитина страждає підвищеною тривожністю, навіть з найкращими намірами батьки можуть зациклитись на даній проблемі і, роблячи все можливе, щоб дитина не страждала, фактично посилити її занепокоєння. Це відбувається тоді, коли батьки, передбачаючи страхи дитини, невміло намагаються захистити її від них.

Щоб грамотно допомогти дітям справлятися із тривогою, пропонуємо такі сім порад:

1. Мета не в тому, щоб уникнути занепокоєння, а в тому, щоб допомогти дитині впоратися з ним

Ніхто з батьків не хоче бачити дитину нещасною, але кращий спосіб допомогти дітям подолати занепокоєння – це не намагатись уникати чинників, що його провокують. Треба, щоб дитина навчилась переносити тривогу й не надто звертала на неї увагу, живучи своїм звичайним життям, навіть якщо тривога присутня. Згодом у результаті такого ставлення вона буде зменшуватись або мине взагалі.

2. Не уникайте факторів, які провокують тривогу

Захищаючи дітей від того, чого вони бояться, ви допоможете їм краще почуватися зараз, але не позбавите їх від посилення занепокоєння в довгостроковій перспективі.

Якщо дитина розгублюється в дискомфортній ситуації й починає плакати не з метою маніпулювання батьками, а тільки тому, що вона так почувається, і батьки негайно усувають фактор, який провокує тривогу, дитина відкриває для себе неконструктивний механізм того, як справлятися із тривогою, й буде застосовувати його в подальшому. Вона буде уникати певних місць і ситуацій, усе більше й більше обмежуючи себе від навколишнього світу.

3. Висловлюйте позитивні, але реалістичні очікування із приводу занепокоєння дитини

Ви не можете гарантувати, що страхи дитини нереальні, і при цьому стверджувати, що вона не провалить контрольну, що їй обов'язково сподобається катання на ковзанах або що інші діти не будуть над нею сміятись під час декламації вірша.

Але ви можете висловити впевненість у тому, що з нею все буде добре, що вона зможе впоратися з усім цим, що в міру зіткнення зі своїми страхами рівень її тривожності згодом буде падати. Це дасть дитині впевненість у тому, що ваші очікування реалістичні, що ви не збираєтеся пропонувати їй зробити те, що їй не під силу.

4. Поважайте почуття дитини, але не підживлюйте їх

Важливо розуміти, що бесіда про хвилювання дитини не завжди означає згоду з нею. Тому, якщо дитина боїться йти до лікаря, вам не треба применшувати її страхи, але також не варто й посилювати їх. Вам слід слухати й бути чуйними, допомогти дитині зрозуміти те, через що саме вона хвилюється, і заохочувати її впевненість у тому, що вона зможе впоратися зі своїми страхами. Ваша настанова повинна бути приблизно такою: «Я знаю, ти боїшся, і це нормально, але я з тобою, я допоможу тобі пройти через це».

5. Не ставте навідних запитань

Заохочуйте дитину розмовляти про свої почуття, але намагайтесь не ставити навідних запитань, таких як: «Ти хвилюєшся через майбутню контрольну?» або «Боїшся йти до лікаря?». Щоб не підживлювати тривогу, ставте відкриті запитання на зразок: «Ну як, підготувався до контрольної?».

6. Не посилюйте страхи дитини

Ви не повинні подавати дитині вербальні або невербальні сигнали про те, що вона повинна чогось боятися.

Припустимо, дитина вже мала неприємний досвід спілкування із собакою. Наступного разу, коли біля неї буде незнайомий собака, ви можете почати хвилюватися через те, як вона буде на нього реагувати, і можете мимоволі «підказати» дитині, що зараз прийшов той момент, коли вона повинна тривожитись. Не робіть цього. Будьте спокійними й незворушними самі.

Пам'ятайте, що ваш особистий приклад спокою й незворушності щодо страхів дитини переймається нею, і вона свідомо чи несвідомо наслідує вас, тому постарайтеся приділити особливу увагу вашій власній поведінці, яка, безумовно, вплине на дитину.

7. Контролюйте інформаційний контент, який споживає дитина

Діти не сліпі й не можуть закривати очі на навколишній світ. Вони час від часу бачать, що показують у телевізійних новинах. Вони чують, про що кажуть дорослі. Проте діти не можуть самостійно розібратись у тому, що насправді несе для них реальну загрозу, а що ні.

Як уже згадувалось вище, не слід повністю захищати дітей від факторів, які можуть викликати тривогу (обмеження повинні бути розумними). Але в той же час при перегляді сучасних телевізійних новин навіть здорові дорослі можуть відчувати хворобливу стурбованість. Тому зверніть увагу на те, який саме інформаційний контент споживає ваша дитина і в якій кількості. Ви можете вимкнути телевізор або принаймні дивитися його разом і обговорювати те, що ви бачите

  

РЕКОМЕНДАЦІЇ УЧНЯМ ЩОДО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ

Вибір професії - не хвилинна справа, воно може виявитися найбільш важким вибором у твоєму житті.

• Постарайся не піддаватися на вмовляння батьків стати неодмінно юристом чи лікарем. Ти можеш стати найбільш нещасливим юристом на світі.

• Подумай, чим би хотілося займатися саме тобі. Обов'язково розмірковуй над тим, як здійснити свою мрію. Не зупиняйся на думці: "Я буду бізнесменом, у мене буде стільниковий телефон і Мерседес!".

• Не старайся надходити туди, куди хочуть вступити твої друзі.

Повір, ти знайдеш собі нових друзів, тим більше що ви будете займатися тим, що вам цікаво.

• Довідавшись більше про ту професію, яку хочеться тобі вибрати. Якщо це можливо, побувай в тому місці, де, як ти думаєш, тобі доведеться працювати згодом, поговори з людьми, які вже займаються цією справою.

• Віддавай собі звіт, що рішення не може бути абсолютним і що в будь-який час у твоєму житті можуть відбутися зміни.

• Спробуй протестуватися у психолога школи. Тести можуть допомогти вибрати правильний напрямок.

• Постарайся не помилятися з приводу своїх можливостей. Краще усвідомлювати свої реальні сили, ніж падати з висоти, яку намітив, але не подужав.

• Не піддавайся почуттю страху - це нормальний стан, який відчувають всі люди перед вибором.

• Іноді корисно починати свою кар'єру з практики, а не з теорії. Наприклад, багато щасливі лікарі починали працювати медсестрами або медбратами.

• Постарайся звернути особливу увагу на ті предмети, які необхідні для вступу до обраного навчального закладу.

• Не відкладай на завтра те, що можна дізнатися сьогодні. Намагайся дізнатися все: як поступають, як вчаться, як влаштовуються працювати після закінчення навчання. Це допоможе скластися уявлення про те, що робити далі.

• Намагайся брати участь у позакласних заходах - це допоможе тобі навчитися спілкуванню і правильній поведінці в колективі

Обираючи професію, пам’ятайте, що:

1. Здійснити цей відповідальний крок треба, враховуючи свої нахили та здібності, особисті та громадські інтереси;

2. Світ професій значно ширший (понад 40000), ніж коло навчальних предметів, що вивчалися в школі (12-15), тому ототожнення улюбленого навчального предмету з професією не завжди є надійним орієнтиром у виборі професії;

3. Професію не слід вибирати «за компанію», такий вибір лише випадково буває вдалим;

4. Розподіл професій на погані і хороші, цікаві і нецікаві, легкі і важкі – помилковий. Значення професії у житті людини залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до нього ставиться сама людина, на скільки професія відповідає її запитам і можливостям;

5. Інколи за зовнішньою привабливістю професії приховані її негативні риси (так, професію геолога інколи цінують за можливість мандрувати і бачити світ. Актора – за славу і популярність. Але ж…);

6. Не варто переносити своє ставлення до конкретної людини на її професію, бо особиста симпатія чи антипатія до людини однієї професії ніяк не може свідчити про особисту придатність чи непридатність іншої людини до цієї професії.

Радимо Вам виконувати послідовно такі дії:

1.Ознайомтесь з інформацією про світ професії і визначить сферу діяльності, яка вас цікавить;

2. Вивчить самого себе, складіть уявлення про свої інтереси, здібності, нахили.

3. З’ясуйте, чи немає у вас медичних протипоказань щодо обраної професії;

4. Знайдіть можливість зустрітися з представником цієї професії і довідайтесь, в якому навчальному закладі можна одержати відповідну кваліфікацію;

5. З’ясуйте, у спеціаліста центра зайнятості, чи користується обрана Вами професія попитом на ринку праці

 

Проаналізуйте отримані відповіді – якщо тричі повторюється одна і таж професія – вибір зроблено вірно.

  

Поради підліткам

Ефект кривого дзеркала

Підлітки часто вважають, що не потребують контролю та порад батьків. Однак вони або кривлять душею, або помиляються, або кажуть так через недовірливі стосунки з дорослими. Часто тінейджери дивляться не зовсім під тим кутом, під яким може тверезо оцінити ситуацію дорослий. Іноді, наприклад, вони змушують себе повірити у те, що їх симпатія — велике кохання, і роблять через це купу дурниць. Поради ж і зауваження батьків вони сприймають «в багнети». Часто виникає бажання помсти. Зробити на зло дорослим, нехай і завдавши при цьому шкоди собі. Буває, що теми про це діти сприймають як жест недовіри, осуду чи докору.

Порада:
Частіше аналізуй слова батьків і свою реакцію на них. Уяви, якби ту ж саму пораду ти почув від друзів. І пам’ятай, що усі намагання «втрутитись» у твоє приватне життя викликані нічим іншим, як любов’ю батьків (нехай навіть іноді поради ці не зовсім обґрунтовані).

Бути попереду

Дуже часто на долю підлітків, котрі мають авторитет у своїх колах, припадає чи не найтяжче випробування: спробувати все, та ще й одним з перших. Аби не втратити свою «популярність», тінейджери йдуть ледь не на все: паління, випивка, наркотики, секс... Це стосується і тих, хто сильно піддається впливу оточуючих. Іноді гнітить думка про те, що він позаду всіх. Отут і починається важкий і тернистий шлях помилок!

Порада:
Ніколи не забувай, що ти людина, а отже, маєш гідність! Якщо ти чогось не хочеш робити, то й не варто, навіть якщо так вчиняє авторитет або ти і сам є авторитетом. Твоє життя — тільки твоє, а не когось іншого і думати про вчинки маєш саме ТИ!

Страшно й соромно спитати

Безперечно, в кожного підлітка виникають особисті відверті питання. Вони б радо поділилися своїми переживаннями, але, як ми вже казали, бояться. Тут причин декілька: не дуже теплі стосунки з батьками, відчуття сорому, провини тощо. Проте краще дізнатись завчасно, аніж потім розплачуватись за свою необізнаність.

Порада:
Якщо тобі не під силу заговорити про щось інтимне з батьками, подзвони в «телефон довіри», або звернися до психолога. До речі, ти можеш ставити запитання  і про  проблеми, пов’язані з конфліктами, шкільними негараздами, алкоголем, наркотиками тощо.

Отже, навіть у найтяжчі хвилини твого  життя у тебе є до кого звернутися. Ти не один! Пам’ятай про це!

Як розвинути увагу.

1. Привчайте себе уважно працювати в найрізноманітніших умовах і навіть у шумній і відволікаючій обстановці. Треба намагатися не помічати того, що заважає роботі.

 2. Систематично вправляйтеся в одночасному спостереженні декількох об'єктів. Робити це треба так, щоб загальне сприйняття кожного об'єкта збереглося досить добре, і в той же час увага потрібно концентрувати на головному, виділяючи його із другорядного.

 3. Тренуйтеся в переключенні уваги. Ці тренування повинні йти за трьома напрямками:

 швидко переключати увагу з об'єкта на об'єкт; виділяти найважливіші об'єкти за рахунок другорядних; змінювати порядок переключення.

 4. Розвивайте в себе вольові якості — це сприяє й розвитку стійкості уваги. Змушуйте себе зосереджувати навіть тоді, коли цього робити не хочеться. Частіше додержуйтеся принципу «треба», а не «хочу». Починайте роботу 'з важкого і нецікавого, намагайтеся виконувати ті справи, які хочеться відкласти на потім, Чергуйте легкі й важкі справи, цікаві й нецікаві.

 5. Частіше вдавайтесь до різних ігор: шахів, головоломок, спортивних ігор.

Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?

Перед початком уроку:

•  Готуйтеся!

•  Ретельно вивчайте матеріал.

•  Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.

• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.

•  Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

•  Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.

•  Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

•  Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.

•  Не приходьте на урок з порожнім шлунком.

•  Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію,  не хвилюйтеся.

Під час уроку:

•  Уважно прочитайте завдання.

•  Розподіліть час на виконання завдання.

•  Сядьте зручно.

• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.

•  Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

Умій володіти собою!

1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.

2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.

3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.

 Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.

4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.

5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.

6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.

7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

8. Будь толерантною особистістю. Толерантність ( від лат. Tolerans - терплячий) - терпимість до чужих думок і вірувань.

Агресія (від лат. Aggressio - нападаю) - незаконне застосування сили однією людиною.

Підготовка до екзаменів

Copyright MyCorp © 2017
Перекладач on-line
Введіть текст
з на
Свята України
Свята України
Опитування
Чому Ви навчаєтесь саме у Вільнянській ЗОШ І-ІІІ ст. № 3?
Всього відповідей: 144
Погода
Статистика
Locations of visitors to this page

Рейтинг@Mail.ru

Зараз на сайті
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Архів новин
70002, вул. Бочарова, будинок 11, місто Вільнянськ, Запорізька область
телефон: (06143)4-10-76; (06143)4-14-05

Безкоштовний хостинг uCoz